Егоцентризм як механізм соціально-психологічної адаптації до кризових ситуацій у різному віці

Abstract

Не зважаючи на занадто поширене вживання терміну «криза» в сучасній науці та повсякденному житті, в науковому плані дослідження кризи досить різнобічні, Цей феномен має багато визначень, але в основному має декілька трактувань, зокрема популярними напрямками досліджень являються: підліткова криза та криза ідентичності, кризові ситуації, які трактуються як надзвичайні, екстремальні, викликані несприятливими, неочікуваними ситуаціями; екзистенційна криза, яка виникає в певні вікові періоди, але загострюється певними несприятливими життєвими ситуаціями. Не зважаючи на досить часте апелювання до кризових періодів, як причин тих чи інших проблем у житті особистості, спостерігається брак фундаментальних емпіричних досліджень стосовно особливостей переживання, засобів опанування та адаптації до кризових ситуацій, коли вони поєднуються с певними віковими, так званими, нормативними кризами. Також важливим є питання про те, як саме обираються засоби зняття напруження, опанування надмірними емоціями. Аналіз джерел демонструє, що значна частина емпіричних праць стосується вузьких проблем прикладного характеру. Крім того, існує семантична багатозначність поняття «криза». Більшість дослідників не дотримуються точності у використанні терміну та його споріднених понять.