Джерелознавчий дискурс історії радянського Руху Опору (1941–1945 рр.).

Анотація

Метою наукової монографії є з’ясування різновидів історичних джерел, їх типологізація й систематизація, вироблення методики джерелознавчого аналізу, всебічне дослідження інформативності й встановлення значимості документального комплексу для об’єктивного висвітлення діяльності радянського партизанського та підпільного рухів 1941–1945 років.

Наукове видання має на меті простежити тенденції формування, розвитку і ступінь вивченості, наукового впровадження історичних джерел, визначити науково-методологічну основу дослідження джерельного масиву з проблем радянського партизанського та підпільного руху на території України. Найголовнішим елементом джерелознавчої парадигми історії радянського Руху Опору є феномен джерела – обсяг надбань створених у процесі людської діяльності, що відображають у собі соціальні, психологічні, комунікаційно-інформаційні, управлінські аспекти й особливості розвитку тогочасного суспільства й влади, моральності, мотивів і стереотипів людської поведінки у складних умовах війни.